У ритмі сучасного життя багато українців скаржиться на головний біль, запаморочення, загальну слабкість, шум у вухах, надмірну дратівливість, підвищений артеріальний тиск, захворювання очей та розлад системи травлення. Зазвичай ми пов’язуємо це з банальною втомою, а терапевти й невропатологи після аналізів і обстежень розводять руками – мовляв, зі здоров’ям усе добре. Часто самі лікарі для визначення причин такого стану радять проконсультуватися з мануальним терапевтом. І мають рацію, адже одним зі збудників цих болячок є порушення роботи відповідних відділів хребта.
Аби розібратись, як впливають вади хребта на здоров’я всього організму, ми звернулися до мануального терапевта Івана Сергійчука. Молодий фахівець поєднав у своїй методиці академічні засади фізичної реабілітації та мудрість народної медицини, бо є онуком та продовжувачем справи відомого волинського цілителя Івана Прокоповича Довгуна.
– Зі своєї практики можу стверджувати, що треба боятися «хамелеона», – розповідає Іван Сергійчук. – Маю на увазі, вживаючи цей образний вислів, що не завжди об’єкт болю вказує на справжню хворобу. Скажімо, головний біль чи алергія можуть означати не так потребу в лікарях-неврологах, як у лікуванні шийного відділу хребта. Аритмія, біль у грудині, ішемічна хвороба, бронхіти, астма, розлади роботи печінки та системи травлення часто сигналізують про проблеми у грудному відділі. Болі в стегнах, колінах, грижі, діарея, імпотенція, розлади роботи сечового міхура можуть бути наслідком хвороби поперекового відділу.
Це не означає, що не треба ходити до медиків. Навпаки – мануальний терапевт сам просить своїх пацієнтів проводити глибоку діагностику свого організму. Але якщо, приміром, кілька лікарів твердить, що все добре, то не треба самим собі вигадувати недуги.
Зовсім свіжим є приклад 28-річного волинянина, який працює програмістом. Він проводить багато часу у вимушеній статичній позі, через що має дискомфорт, а саме біль у ділянці серця. Жалівся молодий чоловік при цьому на сильне серцебиття й панічні атаки. Провівши повне обстеження організму в невропатологів та кардіологів, у відповідь почув лиш одне: «Шукай причину у хребті». Після тривалих занять із цим пацієнтом за методикою Івана Сергійчука симптоматика відійшла на задній план. Причина крилася в остеохондрозі грудного відділу хребта.
– Також останнім часом дедалі більше людей звертається до мене з онімінням, поколюванням, обмеженням рухливості й вимушеним положенням шиї, – провадить далі мануальний терапевт. – Це гостра потилична невралгія, яку наші діди й прадіди називали коцюбником. Багато хто вважає, що ця назва похідна від слова «скоцюбило». Але насправді річ у тім, що наші предки лікували цю недугу дерев’яною коцюбою, якою вигрібали з печі жар. Під час вигрібання жару з печі коцюба нагрівалася. Тоді нею робили так зване постукування по м’язах шиї (в медицині це називається перкусія). Найпоширенішою причиною виникнення коцюбника є дегенеративно-дистрофічні зміни в шийному відділі хребта: остеохондроз, остеоартроз, грижі міжхребцевих дисків. Нерідко хвороба розвивається через переохолодження, протяги, стреси, тривале перебування в тому ж самому положенні.
Симптомом гострої потиличної невралгії є головний стріляючий або пекучий біль, який починається з верхньої частини шиї і поширюється по потилиці вгору до тім’яної ділянки, аж за вуха. Напад може тривати від кількох секунд до кількох годин або діб. Больові відчуття з’являються або посилюються при незручному русі, різкому повороті головою і шиєю. Саме через це дуже часто невралгію сплутують із мігренню.
Основним ефективним методом лікування є розблокування защемлення м’язів шийного відділу хребта на рівні другого та третього хребців. Дієвим засобом запобігання можливим загостренням може бути також масаж, однак краще хворобу попереджувати. Молодий спеціаліст радить вести активний спосіб життя, відволікатися від сидячої роботи на виконання вправ, займатися фізкультурою, ретельно продумувати власний раціон, а найголовніше – постійно культивувати у собі позитивне сприйняття світу.
Акценти
Щоб розблокувати проблемні відділи хребта, треба робити корекційні вправи. Це можливо навіть у домашніх умовах: висіння на перекладині або шведській стінці, вправи «Іван-покиван» («Ванька-встанька»), підіймання колін під час висіння («кутник»), замикання рук за спиною.
Андрій СОБУЦЬКИЙ, всеукраїнський тижневик «Вісник + К»,
м. Луцьк
