Мануальний терапевт Іван Сергійчук відомий уже далеко за межами Волинської області. Разом із нині покійним дідусем, народним лікарем Іваном Довгуном видали кілька друкованих посібників, розробили низку корекційних вправ для діагностики й реабілітації хребта у дітей та дорослих і запатентували протиостеохондрозний коректор.
Онукові вдається гідно продовжувати справу Івана Прокоповича, він рятує спини і суглоби не лише пацієнтам з усієї України, а й із Польщі та Італії. Часто звертаються до фахівця ті, кому необхідна реабілітація після травм, хвороб або ж операцій.
– Іване Михайловичу, коли зрозуміли, що хочете допомагати людям бути здоровими?
– Я виріс у сім’ї, де час від часу траплялися дива. «Я ходжу!», – вигукували сміючись і плачучи від радості хворі, яких до діда Івана Прокоповича, що проживав у Бірках Любешівського (нині Камінь-Каширського – авт.) району, приводили попід руки. Хата моїх батьків поряд, але я захотів жити з дідусем, бо мене з дитинства цікавило – як йому вдається лікувати людей. Ось тому з вибором професії не вагався.
– Із якими захворюваннями до вас звертаються?
– Найчастіше з проблемами захворювань опорно-рухового апарату, зокрема це міжхребцеві грижі, остеохондрози. Жителі сіл, що важко фізично працюють, скаржаться на вивихи суглобів верхніх та нижніх кінцівок, у тому числі і плеча. Часто людей турбує така недуга як опущення шлунка - гастроптоз, яку в народі називають «враз» «підорва», «надсада», «підвереда» та «золотник». Це захворювання проявляється здуттям живота, загальною слабкістю, надмірною пітливістю, втратою апетиту, проносом або закрепом. Зокрема пацієнтами є люди похилого віку з хронічними болями хребта й ті, що провадять сидячий спосіб життя. Чимало жінок після пологів потребують мануальної терапії живота, й ми у цьому допомагаємо.
– Яку методику лікування використовуєте?
– Усім своїм пацієнтам не втомлююся цитувати давно відому істину: «Хворобі легше запобігти, ніж її вилікувати». Будову тіла людини можна порівняти з будинком, де таз виконує функцію фундаменту, а хребет – стін. Якщо фундамент слабкий, то починають руйнуватися і стіни. Це характерно і для хребта. Щодо самого лікування, то є свої прийоми в мануальній терапії, а також відповідні вправи на тренажері й шведській стінці, залежно від конкретного типу недуги. Але часто треба працювати з психологічним станом людини.
– Що маєте на увазі?
– Ще дідусь Іван навчав, що всі біди, з якими йдуть до лікаря, від внутрішнього настрою людини. Наші життєві сили часто підточують лють, ненависть, заздрість, погані думки. А ще – людські чвари, зопалу кинуте неприємне слово. І тут головне – налаштувати пацієнта на одужання, перебудувавши (наскільки це можливо) світосприйняття. Так буває у дев’яноста випадках зі ста – людина має симптоми певної хвороби та приїздить до лікаря позбутися, приміром, мігрені. Уже й всілякі лікувальні курси на собі випробувала, а все марно: лікарі розводять руками, не знають, як допомогти. А тут все набагато простіше. Чим більше люті в серці хворого, тим більше зусиль доводиться докладати під час лікування. Буває, такі сеанси дуже виснажують і залишають фізичне знесилення.
– Не бентежить, що цю вашу методику називають дивною?
– О, ні, спокійно на це реагую (Сміється – авт.). Справді деколи доводиться чути, що методика лікування Івана Сергійчука дещо дивна. За словами хворих, не можна однозначно описати відчуття під час лікування, бо спочатку з’являється довіра до лікаря, а потім упевненість, що тобі допоможуть.
– Нині є «модною» вегето-судинна дистонія, про яку полемізують лікарі. Ваша думка?
– Справді, у Європі про цей «страшний» діагноз ніхто і не чув. Десятки років тому такої недуги як ВСД не було і в нас. Однак нині дуже часто звучить цей діагноз. На моє переконання, це не захворювання, а симптомокомплекс, що виникає із різних причин при порушеннях роботи вегетативної нервової системи.
Симптоми можуть бути найрізноманітнішими: підвищена стомлюваність, слабкість в організмі, напади паніки, задишка та відчуття нестачі повітря, дискомфорт і болі в серці, шуми у вухах, головні болі й запаморочення, часта зміна настрою, сильні болі в шлунку, відчуття холоду в кінцівках, тахікардія, проблеми з пам’яттю та інші. Дивлячись на страждання цих людей, постійно думав, як вийти з такого стану. Хотілося придумати щось просте, оригінальне, щоб не жити в тумані, не почувати себе, як тіло без душі.
Лежачи в ліжку, неодноразово згадуючи дитячі свої роки, пригадав, як моя добра, мила бабуся гладила своєю рукою мені голову, яка так сильно боліла тоді. Просила: «Не хандри, синку, все буде добре». Її поцілунок, ласка знімали болі і я швиденько ішов гуляти на вулицю.
Однозначно, при ВСД слід відвідати лікаря-кардіолога, невролога, ендокринолога, гастроентеролога, але це насамперед для того, щоб виключити наявність інших патологій, які можуть давати схожі симптоми.
– Які пацієнти запам’яталися й чому?
– Різні випадки траплялися. Був чоловік із Ратнівщини (Ковельський район), що два тижні ходити не міг. Його кололи протизапальними препаратами, але не допомагало. Після проведених мною за власною методикою маніпуляцій, він встав на ноги. Також пригадую жінку з Любешівщини, яка п’ять років не могла завагітніти. Після мануальної терапії живота, з Божою поміччю вагітність настала через два місяці. Також багато хворих із головними болями, яких позбуваються після корекційної методики на шийному відділі.
– То куди звертатися тим, хто має проблеми з опорно-руховим апаратом?
– Не треба відкладати здоров’я на завтра. Записатися на консультацію до спеціалістів «Хребет-центру» (068-214-49-28) – не вимагає багато часу, але дозволяє зробити перший крок на шляху до руху без болю. Бо ж зволікання тільки посилить дискомфорт та може згодом істотно збільшити витрати на лікування. Ми розташовані за адресою: Луцьк, вул. Захисників України, 35 (колишня вул. Гордіюк, 35).
У процесі лікування в нашому реабілітаційно-оздоровчому комплексі використовуємо мануальну терапію живота й хребта, кінезотерапію та гірудотерапію (лікування п’явками).
– Які насамкінець дасте поради, щоб тримати себе у тонусі?
– Насправді ніякого секрету нема, просто потрібно намагатися дотримуватися кількох речей у житті. Насамперед, це позитивне мислення, ранкова зарядка та віра в Бога.
Андрій Собуцький
*Матеріал опублікований на правах реклами
