Багато моїх пацієнтів скаржаться на постійний колючий або тупий біль в шиї, який часто іррадіює в потиличну ділянку і надпліччя та посилюється при русі головою. Саме такий біль являється першим і основним симптомом, що сигналізує про наявність того чи іншого захворювання в шийному відділі хребта, зокрема, цервікалгії. Часто люди не зважають на цей симптом, вважаючи, що це наслідок протягу чи незручного положення під час сну і, що біль пройде самостійно. Однак, це втрачений час, адже хвороба прогресує і рано чи пізно прояви цервікалгії посиляться настільки, що це змусить хворого звернутись за допомогою до лікаря.
Досить часто можна почути, що цервікалгія є наслідком остеохондрозу 4-5 хребців, чи, як кажуть в народі, відкладання солей.
Основними факторами виникнення цервiкалгії є тривале перебування шиї в стані згинання, наприклад, робота за комп’ютером з опущеною головою, після фізичної напруги, незручне сидіння в транспорті, або ж неправильна поза під час сну на високій подушці, після переохолодження, грипу, кашлю, чханні, сміху. Також біль часто виникає й посилюється при постійному психоемоційному напруженні (робота в офісі), при наявності зайвої маси тіла, шкідливих звичок, незбалансованого харчування, тощо.
Цервікалгію досить часто супроводжує головокружіння, а іноді вона виникає самостійно, без появи болю в шиї. Може виникати помутніння в голові, пелена перед очима, шум у вухах, порушення зору та головний біль.
Під час обстеження відзначається напруження м'язів шиї з однієї сторони чи з обох одночасно. Рухи в шийному відділі обмежені, можуть супроводжуватися клацанням, хрускотом, іноді голова нахиляється в бік болю, тобто, виникає кривошия.
Біль в шиї дуже часто супроводжується симптомами порушення інервації верхніх кінцівок. Цервікалгія супроводжується онімінням пальців рук, повзанням мурах, порушенням чутливості; виникає біль в плечі, також з'являється біль в лікті або по всій руці.
Варто усвідомити, якщо виникла цервікалгія, це обов'язково вказує на наявність якоїсь хвороби хребта, а не просто наслідок протягу чи незручного положення. Вона сама не пройде, або якщо і пройде, то через деякий час з новою силою проявить себе. Якщо не діагностувати причину та вчасно не лікувати її, це може мати досить серйозні наслідки для здоров'я. І потрібно пам'ятати - якщо болить шия та голова, потрібно звертатись до лікаря і не займатись самолікуванням.
Лікувати біль в шиї можна з допомогою пігулок, однак через короткий проміжок часу знову прийдеться їх приймати, або поступово прийдеться збільшувати дозу, бо ефекту не буде через звикання. А все тому, що медикаменти не усувають причину, а лише симптом. Як же тоді лікувати біль в шиї?
Найкращим методом лікування причини болю в шиї є мануальна терапія, яка дозволяє усунути зміщення хребців, відновити рух в шиї і є основою лікування міжхребцевої грижі. Це дуже сильна та дієва методика, яка дає чудові результати.
Разом із мануальною терапією використовується фізіотерапія у вигляді цілого комплексу процедур(УВЧ, електрофорез), які здатні ефективно доповнювати основне лікування та значно прискорювати одужання.
Для розслаблення м'язів та покращення кровопостачання дуже помічним є масаж шийно-комірцевої зони. Усім рекомендую лікувальну гімнастику та індивідуально складений курс ЛФК, мета яких полягає в зміцненні м'язів, що дозволяє зафіксувати отриманий результат. В якості ефективного способу лікування варто використовувати спеціальні ортопедичні подушки, витягування хребта, носіння шийного комірця протягом 1-3 тижнів.
Цервікалгія шийного відділу хребта найбільш часто призводить до таких наслідків: постійні сильні болі, від яких неможливо позбутися медикаментозним шляхом, хронічна слабкість м’язового каркаса шиї і, навіть, інвалідність.
Щоб попередити виникнення цієї недуги, необхідно лише дотримуватися низки нескладних профілактичних правил, а саме: вести здоровий і активний спосіб життя, правильно і повноцінно харчуватися(вживати гарбузовий сік і каші, пастернак, білу і чорну редьки), постійно контролювати поставу, утримувати масу тіла в межах норми, не допускати переохолодження організму, звести до мінімуму підняття тягарів і т.д.
Ото ж, цервікалгія не несе небезпеки для життя пацієнта і часто має сприятливий результат, але тільки за умови ранньої діагностики та адекватної терапії.
