Ідеш на роботу і, здається, працюєш як завжди, а тут в один момент охоплює гострий ниючий біль у плечі, ще й згодом помічаєш, що при певних рухах не піднімається рука. Для більшості людей, особливо тих, що проживають у селі і тяжко фізично працюють, це - не рідкість. Але мало хто з них звертається до фахівця при перших дзвіночках такого болю. І даремно, адже він може свідчити про наявність плечелопаткового періартриту, з яким рано чи пізно стикається близько чверті населення.
В народі на це кажуть: «Наміг руку», «Нарвав руку», «Заклякла рука», «Заспав руку». Остання назва пов’язана з тим, що людина під час сну перебуває у розслабленому стані і може проспати всю ніч на власній руці, а, прокинувшись, не може навіть і поворухнути нею. Ясна річ, причиною цього не є сон, а він лише усугубив болячку, яка вже давненько притаїлась.
Дуже часто до мене звертаються саме з цією недугою, а зробивши мануальну терапію розблокування шийно-грудного відділу хребта, пацієнтам ставало набагато легше.
Періартритом називають захворювання, яке характеризується запаленням навколосуглобових тканин великих суглобів (зв’язок, сухожиль, м’язів).
В багатьох випадках хвороба виникає в людей середнього та похилого віку і частіше буває правосторонньою, що пов'язано з більшим навантаженням. Що стосується людей віком до 30 років, то розвиток хвороби часто пов’язаний із наслідком травм, а от уже у людей старшого віку – із дегенеративними процесами в сухожиллях м’язового манжета плеча. Найчастіше зустрічається серед будівельників, токарів і штукатурів.
Появу плечелопаточного періартриту провокують такі фактори: вроджені вади розвитку верхнього плечового пояса, неврологічні і психічні порушення, тривале перебування в сирих умовах, переохолодження. Зазвичай, недуга розвивається після удару, травм плеча, падіння на витягнуту руку, у зв’язку із захворюванням деяких внутрішніх органів (наприклад, печінки або серця), із порушеням обміну речовин (наприклад, в результаті цукрового діабету ), може статися і після несподіваного надмірного фізичного навантаження, також після операційного видалення молочних залоз у жінок та захворювань шийного відділу хребта і судин.
На самому початку плечолопаткового періартріту з'являється біль. Характер цього болю такий же, як і після сильної травми. З руки він передається в область шиї, а вночі, найчастіше, стає зовсім нестерпним. Симптомом даного захворювання також може бути реагування на зміну погоди. Якби страшно це не звучало, але розвиваючись, це захворювання здатне майже повністю знерухомити кінцівку.
Головне завдання пацієнта негайно звернутися до лікаря. Чим пізніше пацієнт звертається по допомогу, тим складніше буде повернутися до нормальної активності і позбутися від больового симптому.
Лікування плечолопаткового періартриту може бути як засобами традиційної медицини, так і в домашніх умовах. Народна медицина пропонує багато різних рецептів позбавлення від цієї недуги. Наприклад: настій із трави звіробою звичайного, кропиви, листя чорної смородини, компрес із кореня хрону, лопуха, настоянка календули на спирту (або горілці). Знеболюючий ефект має відвар із березових бруньок, коріандру, листя м'яти, кореня кульбаби. Не менш помічними є компреси з солі або меду, із лопуха.
Вдома для лікування періартриту плечового суглоба можна задіяти спеціальні вправи для відновлення повноцінної рухливості руки, які мають на меті подолати больовий синдром, покращити еластичність капсули, сприяти міцності м’язів.
Крім того, рекомендується і масаж. Його метою є зменшення болю та усунення розвитку поліартриту.
На сьогоднішній день специфічної профілактики від запалення навколосуглобових м’яких тканин ще не вироблено. Проте зниження ризику розвитку цієї патології сприяє нормалізація загального режиму праці і відпочинку, зменшення травматизму та уникнення важких фізичних навантажень на м’язово-зв’язковий апарат плечового пояса.
Важливу роль відіграє момент звернення до фахівця і оптимальне лікування, а обов'язковою умовою є наполегливість і тривалість.
Рекомендовані
