Доволі часто до мене приходять пацієнти, що скаржаться на постійні головні болі, запаморочення, відчуття тяжкості в потиличній області й скутості в шиї, шум у вухах, порушення координації рухів, зміни зору і слуху. Також у цей період відчутно знижується продуктивність та починаються проблеми зі сном. Розгублені люди у розпачі питають що ж їм робити, адже ні УЗД, ні консультація з неврологом відчутних результатів не дали.
Насамперед, у жодному разі не потрібно впадати у розпач, бо від цього точно легше не стане. Джерелом такого хворобливого стану є порушення кровообігу в хребтовій артерії. Вона проходить через вузькі кісткові канали шийного відділу хребта. Якщо артерія здавлюється або перегинається, кровопостачання головного мозку порушується. Частіше за все синдром хребетної артерії виникає на фоні остеохондрозу шийного відділу хребетного стовпа.
Але я завжди заспокоюю пацієнтів, що такий діагноз – це не вирок, при комплексному підході до лікування досягається висока ефективність. Окрім цього вдається попередити багато ускладнень захворювання.
Що мене особисто засмучує – раніше діагноз ставили переважно пацієнтам похилого віку, зараз на захворювання все частіше піддаються зовсім молоді люди. Тобто майже всі болячки хребта стають усе молодшими.
Як я вже зауважував, патологія ця розвивається на фоні шийного остеохондрозу. Основними причинами розвитку патології є:
- низька рухливість шийного відділу хребта і як наслідок тонічні дисфункції м'язів шиї. Страждають частіше люди, які ведуть сидячий спосіб життя, що проводять багато часу в одному положенні з нахиленою головою. Це може бути робота за комп'ютером, водієм, швачкою, майстром манікюру, бухгалтером тощо;
- надмірні навантаження на зону шиї, характерні як для атлетів, так і для вантажників та працівників у полі;
- отримання травм різного ступеня тяжкості;
- атеросклеротичне ураження хребетних артерій або ж інші патології судинної стінки;
- тривале перебування в неприродніх положеннях тіла, що сприяє порушенню постави, викривленню хребта;
- систематичне переохолодження провокує появу запальних процесів у м'яких тканинах;
- харчування низької якості, у якій відсутні необхідні організму вітаміни, мінерали і білки.
Чимало людей роками страждають від цього дискомфорту заспокоюючи себе діагнозом «втома». Через це вони не можуть продуктивно працювати та отримувати задоволення від життя. Людина з синдромом хребтової артерії стає нервовою, часто відчуває напруження та не може розслабитися. У деяких цей синдром розвивається в серцево-судинні захворювання та може навіть спричинити інсульт. Проте немає причини терпіти біль та неприємні відчуття — від них можна і потрібно позбутися.
Я пропоную застосування методики, що поєднує вправи на медичних тренажерах та м’які мануальні техніки. Такий підхід допомагає зняти навантаження з хребта та зміцнити м’язовий корсет, а також налагодити кровообіг і усунути причини його порушення. Саме такі методи є безпечні, безболісні й ефективні, вони практично не мають протипоказань та підходять для будь-якого віку і фізичних можливостей.
Водночас мушу зазначити, що миттєвої панацеї у вигляді «чарівної пігулки» від цієї патології нема. Процес лікування – це цілком індивідуальна схема, яка передбачає методи і засоби для конкретного пацієнта. Лікування розпочинається з пошуку і усунення причини: гіпо- і гіпертонічних м’язів, м’язових дисбалансів та нестабільності шийних хребців. Такий підхід передбачає три основних етапи:
1. Кінезіологічна діагностика. Основна мета цього етапу – встановлення причини зародження і розвитку синдрому хребетної артерії. З цією митою використовується мануальне м’язове тестування (ММТ) та інші методи діагностики. На основі ММТ визначаються оптимальні методи лікування патології.
2. Кінезіологічна корекція. Оскільки основні причини патології пов’язані переважно з тонічними дисфункціями м'язів шиї, то на цьому етапі основною є задача усунення виявлених на першому етапі порушень. З цією метою використовуються переважно мануальні методи (м’які техніки мануальної терапії, остеопатія, масаж, техніки прикладної кінезіології, тощо).
3. Кінезітерапевтичниий вплив. Це важливий етап від якого залежить ефективність всього лікувального процесу. Результативність цього етапу базується на зміцненні м’язового корсету шиї, з метою створення своєрідного захисного каркасу для судинно-нервового пучка. З допомогою вправ на спеціальних тренажерах відновлюються трофічні процеси в структурах шийного відділу хребта, формується оптимальний руховий стереотип, а також запускаються скриті внутрішні резерви організму для боротьби з недугом.
Тож щойно ви зауважите основні симптоми, відразу проконсультуйтеся з фахівцем. Будьте здорові.
